Додаткова інформація

Іноземець може працювати на території Польщі, якщо

має статус біженця, наданий в Республіці Польща
йому надано додатковий захист в Республіці Польща
має дозвіл на постійне перебування в Республіці Польща
має дозвіл на перебування довгострокового резидента Європейського Союзу в Республіці Польща
має дозвіл на перебування з гуманітарних причин
має дозвіл на толерантне перебування в Республіці Польща
користується тимчасовим захистом в Республіці Польща;
має дійсне посвідчення, видане відповідно до ст. 35 п. 1 Закону від 13 червня 2003 р. про надання захисту іноземцям на території Республіки Польща;
є громадянином держави-члена Європейського Союзу
є громадянином держави Європейської економічної зони, яка не є членом Європейського Союзу;
є громадянином країни, яка не є стороною Угоди про Європейський економічний простір, яка може користуватися свободою пересування осіб на підставі угоди, укладеної цією країною з Європейським Співтовариством та його державами-членами;
є громадянином Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, як зазначено у статті 10(1)(b) та (d ) Угоди про вихід, або членом його або її сім’ї, як зазначено у статті 10(1)(e) та (f ) цієї Угоди;
супроводжує на території Республіки Польща іноземця, про якого йдеться в пунктах 7-9 ст. 87 Закону про сприяння зайнятості та інститути ринку праці (тобто є громадянином держави-члена Європейського Союзу або громадянином країни Європейського економічного простору, що не належить до Європейського Союзу), як члена сім’ї в розумінні Закону від 14 липня 2006 р. про в’їзд, перебування та виїзд з Республіки Польща громадян держав-членів Європейського Союзу та членів їхніх сімей;
супроводжує польського громадянина на території Республіки Польща як член сім’ї в розумінні ст. 2 п. 4 п. b ) Закону від 14 липня 2006 р. “Про порядок в’їзду, перебування та виїзду з Республіки Польща громадян держав-членів Європейського Союзу та членів їхніх сімей”;
є особою, про яку йдеться в ст. 19 п. 2 і 3 Закону від 14 липня 2006 р. “Про порядок в’їзду, перебування та виїзду з Республіки Польща громадян держав-членів Європейського Союзу та членів їх сімей”;
має дозвіл на тимчасове перебування, згаданий в ст. 114 п. 1 або п. 1a (так званий єдиний дозвіл на тимчасове перебування і роботу), ст. 126 (дозвіл на тимчасове перебування в разі виконання функцій в правлінні юридичної особи), ст. 127 (так звана Блакитна карта ЄС), ст. 139aп. 1 (дозвіл на тимчасове перебування в разі виконання функцій в правлінні юридичної особи), ст. 139aп. 1 (дозвіл на тимчасове перебування в разі виконання функцій в правлінні юридичної особи) 1 (дозвіл на тимчасове перебування для внутрішньокорпоративного переведення), ст. 139o ч. 1 (дозвіл на тимчасове перебування для довгострокової мобільності керівника, спеціаліста або стажиста в рамках внутрішньокорпоративного переведення) або ст. 142 ч. 3 (дозвіл на тимчасове перебування в рамках внутрішньокорпоративного переведення). 142 ч. 3 (дозвіл на виконання роботи шляхом виконання функцій у правлінні товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерного товариства, яке іноземець заснував або на акції якого він підписався чи придбав, або ведення справ командитного товариства чи акціонерного товариства повним товаришем, або виконання функцій довіреної особи) Закону про іноземців від 12 грудня 2013 р. – на умовах, визначених у цьому дозволі, якщо закон не дозволяє їх зміну;
перебуває на території Республіки Польща у зв’язку з використанням короткострокової мобільності управлінського працівника, спеціаліста або працівника, який проходить стажування в рамках внутрішньофірмового переведення, на умовах, викладених у ст. 139n п. 1 (повідомлення про намір іноземця скористатися короткостроковою мобільністю) Закону про іноземців від 12 грудня 2013 р;
перебуває на території Республіки Польща у зв’язку з використанням короткострокової мобільності науковця на умовах, викладених у ст. 156b п. 1 (умови допустимості короткострокової мобільності науковця на території Республіки Польща) Закону про іноземців від 12 грудня 2013 р;
перебуває на території Республіки Польща у зв’язку з реалізацією студентської мобільності на умовах, викладених у ст. 149b п. 1 (умови допустимості студентської мобільності на території Республіки Польща) Закону про іноземців від 12 грудня 2013 р;
має дозвіл на роботу та проживає на території Республіки Польща:
на підставі візи, за винятком візи, виданої для цілей, зазначених у ст. 60 п. 1 ч. 1 або п. 22 Закону про іноземців від 12 грудня 2013 р., або
на підставі ст. 108 п. 1 п. 2 або ст. 206 п. 1 п. 2 Закону про іноземців від 12 грудня 2013 р., або на підставі відбитка штампа в проїзному документі, який підтверджує подання заяви про надання дозволу на перебування довготермінового резидента Європейського Союзу, якщо безпосередньо перед поданням заяви він мав дозвіл на виконання роботи на території Республіки Польща, або
на підставі дозволу на тимчасове перебування, за винятком дозволу, виданого у зв’язку з обставиною, зазначеною в ст. 181 п. 1 Закону від 12 грудня 2013 р. про іноземців, або
на підставі документа, зазначеного в ст. 61 Закону про іноземців від 12 грудня 2013 р., що визначає статус члена сім’ї працівника дипломатичного представництва або консульської установи іноземної держави або іншої особи, прирівняної до них на підставі законів, договорів або загальноприйнятих міжнародних звичаїв, який перебуває з цією особою у спільному господарстві, якщо між Республікою Польща та іноземною державою або міжнародною організацією укладено договір або міжнародну угоду про виконання оплачуваної діяльності членами сім’ї працівників дипломатичних представництв або консульських установ, або
на підставі візи, виданої іншою державою Шенгенської зони, або
на підставі дозволу на проживання, виданого іншою державою Шенгенської зони, або
в рамках безвізового режиму;
перебуває на території Республіки Польща на підставі ст. 108 п. 1 Закону від 12 грудня 2013 р. про іноземців та:
безпосередньо перед подачею заяви про видачу наступного дозволу на тимчасове перебування, про який йдеться в ст. 139a п. 1 або ст. 139o п. 1 Закону від 12 грудня 2013 р. “Про іноземців”, перебував на цій території на підставі цього дозволу і продовжує виконувати роботу, на яку він мав право на підставі цього дозволу,
виконує роботу в якості керівного працівника, спеціаліста або стажиста в рамках внутрішньофірмового переведення, про яке йдеться в ст. 3 п. 13b Закону “Про іноземців” від 12 грудня 2013 р., у суб’єкта господарювання, який подав заяву про видачу дозволу на тимчасове перебування, про який йдеться в ст. 139o п. 1 цього закону, на умовах, визначених у цій заяві,
проводить наукові дослідження або розробки в науковій установі з місцезнаходженням на території Республіки Польща, затвердженій міністром внутрішніх справ відповідно до положень ст. 151 пп. 4 – 5 Закону про іноземців від 12 грудня 2013 р., і подав заяву про видачу дозволу на тимчасове перебування, зазначену в ст. 151b п. 1 цього закону, на умовах, визначених у договорі, зазначеному в ст. 151b п. 1 п. 2 цього закону.

Іноземець звільняється від обов’язку мати дозвіл на роботу:

який має в Республіці Польща дозвіл на тимчасове перебування, виданий у зв’язку з обставинами, зазначеними в ст. 144 (дозвіл на тимчасове перебування з метою навчання), ст. 151 п. 1 або 2 (дозвіл на тимчасове перебування з метою наукових досліджень), ст. 158 п. 2 ч. 1 або 2 (дозвіл на тимчасове перебування для членів сім’ї громадян Республіки Польща та іноземців – тільки якщо рішення було видане на підставі зазначеної статті закону), ст. 161 п. 1 ч. 2 (дозвіл на тимчасове перебування з метою навчання), ст. 151 ч. 1 або 2 (дозвіл на тимчасове перебування для членів сім’ї громадян Республіки Польща та іноземців – тільки якщо рішення було видане на підставі зазначеної статті закону) 2 (дозвіл на тимчасове перебування для членів сім’ї громадян Республіки Польща та іноземців – тільки якщо рішення було видано на підставі зазначеної статті закону), ст. 176 (дозвіл на тимчасове перебування для жертв торгівлі людьми) або ст. 186 п п. 1 п. 3 або 4 (стосується іноземця, який має дозвіл на перебування довгострокового резидента ЄС, виданий іншою державою-членом ЄС, або є членом сім’ї іноземця, який має такий дозвіл, з яким він проживає на території іншої держави-члена ЄС і супроводжує його або бажає возз’єднатися з ним) Закону про іноземців від 12 грудня 2013 року;
є подружжям польського громадянина або іноземця, про якого йдеться у вищезазначеному пункті та абз. 1 п. 1-6 ст. 87 Закону про іноземців. 1 пп. 1-6 ст. 87 Закону про сприяння зайнятості та установам ринку праці (має статус біженця, наданий в Республіці Польща, отримав додатковий захист в Республіці Польща, має дозвіл на постійне перебування в Республіці Польща, має дозвіл на перебування довгострокового резидента Європейського Союзу в Республіці Польща, має дозвіл на перебування з гуманітарних причин, має дозвіл на толерантне перебування в Республіці Польща, користується тимчасовим захистом в Республіці Польща), має дозвіл на тимчасове перебування на території Республіки Польща, виданий у зв’язку з укладенням шлюбу;
який є нащадком, зазначеним у ст. 2 п. 1 п. 8 букв. b Закону про сприяння зайнятості та інституції ринку праці (нащадок польського громадянина або іноземця, який не досяг 21 року або перебуває на його утриманні), польського громадянина або іноземця, зазначеного в пп. 1 і 2 вищезгаданого і ст . 2 пп. 1 пп. 1-6 (перебуває на утриманні польського громадянина або іноземця, зазначеного в пп. 1 п. 1-6 (має статус біженця, наданий в Республіці Польща, отримав додатковий захист в Республіці Польща, має дозвіл на постійне перебування в Республіці Польща, має дозвіл на перебування довгострокового резидента Європейського Союзу в Республіці Польща, має гуманітарний дозвіл на перебування, має дозвіл на толерантне перебування в Республіці Польща, користується тимчасовим захистом в Республіці Польща), має дозвіл на тимчасове перебування в Республіці Польща;
має дозвіл на тимчасове перебування на території Республіки Польща, виданий на підставі ст. 159 п. 1 Закону про іноземців від 12 грудня 2013 р. (так зване возз’єднання сім’ї);
перебуває на території Республіки Польща на підставі відбитка штампа в проїзному документі, який підтверджує подання заяви про надання дозволу на тимчасове перебування, дозволу на постійне перебування або дозволу на перебування довготермінового резидента Європейського Союзу, якщо безпосередньо перед поданням заяви він був звільнений від обов’язку мати дозвіл на роботу на підставі пп. 1-4 (стосується випадків, зазначених у пп. 4 вище);
має дійсну Карту поляка;
має право на проживання та виконання роботи на території держави-члена Європейського Союзу або країни Європейської економічної зони, що не належить до Європейського Союзу або Швейцарської Конфедерації, працевлаштований у роботодавця, який має місцезнаходження на території цієї країни, і який був тимчасово делегований цим роботодавцем для надання послуг на території Республіки Польща;
щодо яких міжнародні або окремі угоди дозволяють виконання роботи без дозволу,
дозвіл на роботу не потрібен у випадку іноземця, який є громадянином держави, зазначеної в положеннях, виданих відповідно до ст. 90 п. 10 п. 2 Закону про сприяння зайнятості та інститути ринку праці(громадяни Республіки Вірменія, Республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Молдова, Російської Федерації або України), який виконує роботу поза сферою діяльності, зазначеною в положеннях, виданих відповідно до ст. 90 п. 9 вищезазначеного закону. 90 п. 9 вищезгаданого закону, якщо повітовий центр зайнятості перед початком працевлаштування іноземця вніс декларацію про доручення виконання роботи іноземцю до реєстру декларацій , а робота виконується на умовах, зазначених у декларації
має дійсну візу, видану з метою, зазначеною в п. 23 ч. 1 ст. 60 Закону від 12 грудня 2013 р. “Про іноземців” (Законодавчий вісник за 2020 р., поз. 35, 2023, 2320 і 2369 та за 2021 р., поз. 159 і 1918);
наявність дійсної візи з відміткою “Польща. Бізнес-гавань”;
які є лікарями або стоматологами, які мають право здійснювати свою професію відповідно до положень закону від 5 грудня 1996 р. про професії лікаря і стоматолога (Законодавчий вісник за 2021 р., поз. 790, 1559 і 2232);
які отримали або підтвердили право на професію медичної сестри або акушерки відповідно до положень Закону від 15 липня 2011 р. про професії медичної сестри та акушерки (Законодавчий вісник за 2021 р., поз. 479 і 1559);
допущені до професії фельдшера відповідно до положень Закону від 8 вересня 2006 р. “Про державну медичну рятувальну службу” (Законодавчий вісник за 2021 р., поз. 2053);
виконує роботу в приватній домашній службі члена дипломатичної місії або консульської установи іноземної держави або іншої особи, прирівняної до члена дипломатичної місії або консульської установи на підставі законів, угод або загальновизнаних міжнародних звичаїв.
У такому випадку, громадянин Туреччини, відповідно до статті 6(1) Рішення № 1/80 від 19 вересня 1980 року про розвиток асоціації, прийнятого Радою асоціації, створеною Угодою про заснування асоціації між Європейським економічним співтовариством і Туреччиною, турецький працівник, легально працевлаштований на ринку праці держави-члена, за умови дотримання статті 7 про доступ до працевлаштування для членів його сім’ї, має право в цій державі:
після одного року легальної зайнятості поновити свій дозвіл на роботу у того ж роботодавця за умови збереження його посади
після трьох років легального працевлаштування та з урахуванням пріоритету працівників з держав-членів Співтовариства, прийняти пропозицію про працевлаштування за тією ж професією у будь-якого роботодавця, зроблену на звичайних умовах і зареєстровану в службі зайнятості цієї держави-члена Співтовариства
після чотирьох років легального працевлаштування вільний доступ до будь-якої оплачуваної роботи;
Внесення заяви про доручення виконання роботи іноземцю до реєстру заяв здійснюється районним центром зайнятості, компетентним за місцезнаходженням або місцем постійного проживання суб’єкта, який доручає виконання роботи іноземцю.
Період виконання роботи на підставі заяви про доручення виконання роботи іноземцю не може перевищувати 24 місяців.

Більш детальну інформацію про декларації та дозволи на сезонну роботу можна знайти на веб-сайтах районних управлінь праці.

Доручення іноземцю виконання роботи на території Республіки Польща без необхідності отримання дозволу

Відповідно до Розпорядження Міністра праці та соціальної політики від 21 квітня 2015 р. про випадки, в яких доручення виконання іноземцем роботи на території Республіки Польща дозволяється без необхідності отримання дозволу на роботу (тобто Законодавчий вісник за 2019 р., поз. 2291), доручення виконання іноземцем роботи на території Республіки Польща без необхідності отримання дозволу дозволяється у випадку, якщо іноземець

які проводять навчання, беруть участь у професійних стажуваннях, виконують консультативну, наглядову функцію або функцію, що вимагає специфічної кваліфікації та навичок у програмах, що реалізуються в рамках діяльності Європейського Союзу або інших програм міжнародної допомоги, також на основі кредитів, укладених урядом Республіки Польща;
які є вчителями мови, що працюють у дитячих садках, школах, центрах, педагогічних інститутах або коледжах, зазначених у положеннях про систему освіти, або у Добровільному трудовому корпусі;
які є військовослужбовцями або цивільним персоналом, які виконують роботу в міжнародних військових структурах, розташованих на території Республіки Польща, або є іноземцями, делегованими для реалізації програм озброєння, що здійснюються відповідно до угод, стороною яких є Республіка Польща;
які є постійними кореспондентами іноземних засобів масової інформації, яким міністр закордонних справ на прохання головного редактора іноземної редакції або агентства надав акредитацію, але тільки в рамках професійної журналістської діяльності, здійснюваної для цієї редакції або агентства;
надання індивідуальних або колективних творчих послуг тривалістю до 30 днів протягом календарного року;
читання протягом 30 днів у календарному році епізодичних лекцій, доповідей або презентацій, що мають особливу наукову або художню цінність;
які є спортсменами та спортсменками, які виконують до 30 днів у календарному році роботу для суб’єкта господарювання з місцезнаходженням на території Республіки Польща у зв’язку зі спортивними змаганнями;
виконують роботу у зв’язку зі спортивними заходами міжнародного рівня, призначеними відповідною міжнародною спортивною організацією;
які є священнослужителями, членами релігійних орденів або іншими особами, які виконують роботу у зв’язку зі своєю релігійною функцією, в церквах і релігійних об’єднаннях та національних міжцерковних організаціях, статус яких регулюється міжнародним договором, положеннями про відносини між державою і церквою або іншим релігійним об’єднанням, або які діють на підставі запису в реєстрі церков та інших релігійних об’єднань, їх юридичних осіб чи структурних підрозділів, а також які проводять релігійну роботу в інших суб’єктах на підставі направлення компетентного органу церкви чи іншого релігійного об’єднання або його юридичної особи;
які є студентами денної форми навчання, які навчаються в Республіці Польща, або учасниками денної докторантури, які навчаються в Республіці Польща;
студенти, які виконують роботу в рамках професійного стажування під керівництвом організацій, які є членами міжнародних студентських об’єднань;
які є студентами, що виконують роботу в рамках співпраці державних служб зайнятості з іноземними партнерами, якщо необхідність доручення роботи іноземцю підтверджено компетентним органом зайнятості;
які є студентами вищих навчальних закладів або учнями професійно-технічних навчальних закладів у державах-членах Європейського Союзу або країнах Європейського економічного простору, які не є членами Європейського Союзу або Швейцарської Конфедерації, які виконують роботу в рамках виробничої практики, передбаченої правилами навчання або навчальною програмою, за умови, що вони були направлені на таку практику вищим навчальним закладом або професійно-технічним навчальним закладом;
які беруть участь у програмах культурного або освітнього обміну, гуманітарних програмах або програмах допомоги розвитку, а також у програмах студентських канікулярних робіт, організованих за погодженням з міністром праці;
які є випускниками польських середніх шкіл, денної вищої освіти або денної докторантури в польських університетах, в наукових інститутах Польської академії наук або науково-дослідних інститутах, що діють на підставі положень про науково-дослідні інститути;
виконання роботи в якості наукового співробітника в організаціях, зазначених у положеннях про науково-дослідні інститути;
делеговані іноземним роботодавцем на територію Республіки Польща, якщо вони мають постійне місце проживання за кордоном, на період, що не перевищує 3 місяці в календарному році, з метою
- виконання робіт з монтажу, технічного обслуговування або ремонту поставлених технологічно завершених пристроїв, конструкцій, машин або іншого обладнання, якщо іноземний роботодавець є їх виробником
- здійснення приймання замовлених пристроїв, машин, іншого обладнання або частин, виготовлених польським підприємцем,
- навчати працівників польського роботодавця, який є одержувачем обладнання, конструкцій, машин або іншого устаткування, згаданого в підпункті “а”, його експлуатації або використанню,
- монтаж і демонтаж виставкових стендів, а також догляд за ними, якщо експонентом є іноземний роботодавець, який делегує їх для цієї мети;
які працюють на депутатів Європейського Парламенту під час виконання ними своїх обов’язків;
мають право на підставі правових актів, виданих органами, створеними відповідно до Угоди про заснування асоціації між Європейським економічним співтовариством і Туреччиною, підписаної в Анкарі 12 вересня 1963 року (Офіційний вісник Європейських співтовариств L 217, 29.12.1964, с. 3685 – Офіційний вісник ЄС Польське спеціальне видання, глава 11, том 11, с. 10).

Звільнення від інформації старости

У випадках, зазначених нижче, роботодавець може подати заяву про видачу дозволу на роботу без необхідності попереднього отримання інформації від старости:

відповідно до ст. 88c п. 8 Закону “Про сприяння зайнятості та установи ринку праці ” воєвода видає дозвіл на роботу без урахування умов, зазначених у пп. 1-5 і 7 закону (в тому числі інформації старости), у випадку, якщо іноземець, який
- закінчив вищий навчальний заклад, розташований на території Республіки Польща або іншої держави Європейського економічного простору чи Швейцарської Конфедерації, або є учасником докторантури, що проводиться в Республіці Польща, протягом 3 років, що передують поданню заяви про видачу дозволу на роботу, або повинні бути подані документи, що підтверджують їх виконання;
- протягом 3 років, що передують поданню заяви про видачу дозволу на роботу, легально перебував на території Республіки Польща і це перебування було безперервним у розумінні ст. 195 п. 4 Закону “Про іноземців” від 12 грудня 2013 року. (У розумінні ст. 195 п. 4 Закону про іноземців від 12 грудня 2013 р. перебування іноземця вважається безперервним, якщо жодна з перерв не перевищувала 6 місяців, а всі перерви разом не перевищували загалом 10 місяців);
відповідно до Розпорядження Міністра праці і соціальної політики від 29 січня 2009 р. про визначення випадків, у яких дозвіл на роботу для іноземця видається без урахування детальних умов видачі дозволів на роботу для іноземців (Законодавчий вісник за 2019 р., поз. 154 з наступними змінами), воєвода видає дозвіл на роботу без отримання інформації, зазначеної в ст. 88c п. 1 п. 2 Закону, у випадку
- іноземця, уповноваженого представляти іноземного підприємця в його філії або представництві, розташованому на території Республіки Польща
- громадянина Республіки Вірменія, Республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Молдова або України, який виконує роботу по догляду за хворими або в якості домашнього помічника в домашньому господарстві у фізичної особи;
- громадянин Республіки Вірменія, Республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Молдова або України, який в період, що безпосередньо передував подачі заяви про видачу дозволу на роботу, був працевлаштований на строк не менше 3 місяців у того ж роботодавця і на тій же посаді, відповідно до декларації про доручення виконання роботи іноземцю, внесеної до реєстру декларацій, зазначених в ст. 87 ч. 3 або ч. 4 закону – за умови пред’явлення заяви про доручення виконання роботи іноземцю, внесеної до реєстру заяв, та трудового договору, а також документів, що підтверджують сплату внесків на соціальне страхування (наприклад, бланків ZUS RCA з підтвердженням їх подання до установи соціального страхування);
  УВАГА! Заява повинна бути дійсною на день подання заяви!
- іноземець – спортивний тренер або спортсмен, який виконує роботу для спортивних клубів та інших суб’єктів, статутною діяльністю яких є популяризація фізичної культури і спорту;
- лікар і лікар-стоматолог, який проходить навчання або реалізує програму спеціалізації відповідно до положень про спеціалізацію лікарів і лікарів-стоматологів;
- іноземець, який виконуватиме роботу за професією, зазначеною в переліку професій, що додається до постанови – з переліком професій можна ознайомитися в матеріалах;
на підставіРозпорядження Лодзького воєводи ……………….. від 2017 року про критерії видачі дозволів на роботу для іноземців на території Лодзького воєводства – перелік професій можна знайти в матеріалах.

Найважливіші обов’язки роботодавця після отримання дозволу на роботу

Суб’єкт господарювання, який доручає виконання роботи іноземцю, який повинен мати дозвіл на роботу, зобов’язаний

врахувати в договорі з іноземцем умови, зазначені в ст. 88c, що містяться в дозволі на роботу (не стосується дозволу типу B)
у випадку, зазначеному в п. 6 ст. 88c, пристосовувати розмір винагороди іноземця до актуального розміру середньомісячної заробітної плати у воєводстві, оголошеного Головою Головного управління статистики відповідно до ст. 30 п. 2 Закону від 26 жовтня 1995 р. “Про окремі форми підтримки житла”, не рідше одного разу на рік;
збільшувати винагороду іноземця пропорційно до збільшення робочого часу іноземця, працевлаштованого на умовах неповного робочого часу, або до кількості годин, в які іноземець виконує роботу на підставі цивільно-правового договору;
укласти договір з іноземцем у письмовій формі та надати іноземцю перед підписанням договору його переклад на мову, зрозумілу іноземцю (не стосується дозволу типу В);
видати іноземцю один примірник дозволу на працевлаштування в письмовій формі;
інформувати іноземця про дії, вчинені у зв’язку з розглядом справи про видачу або продовження дії дозволу на працевлаштування, а також про рішення про видачу, відмову у видачі або анулювання дозволу на працевлаштування;
проявляти належну обачність під час розгляду справи про видачу, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземця;
надання інформації на вимогу суб’єктів: Установи соціального страхування, консула, органу Державної інспекції праці, органу Державної податкової адміністрації, Прикордонної служби або поліції, документи, що підтверджують виконання зазначених вище зобов’язань, складені польською мовою або перекладені на польську мову;

Крім того, відповідно до Закону від 15 червня 2012 року про наслідки доручення виконання роботи іноземцям, які нелегально перебувають на території Республіки Польща, роботодавець зобов’язаний

вимагати від іноземця перед початком роботи пред’явлення дійсного документа, що дає право на перебування на території Польщі (зокрема, візи або карти перебування)
зберігати копію цього документа на час виконання іноземцем роботи;
протягом 7 днів повідомити про іноземця для цілей соціального страхування, якщо такий обов’язок випливає з чинного законодавства (тобто Закону від 13 жовтня 1998 р. про систему соціального страхування).

Про що необхідно повідомити воєводу:

Відповідно до ст. 88i Закону про сприяння зайнятості та інституції ринку праці, суб’єкт, який доручає іноземцю виконання роботи, зобов’язаний протягом 7 днів письмово повідомити воєводу, який видав дозвіл на роботу, про наступні обставини

іноземець приступив до виконання роботи іншого характеру або на іншій посаді, ніж зазначено в дозволі на роботу, за умов, про які йдеться в ст. 88f п. 1b Закону;
відбулася зміна місцезнаходження або місця проживання, назви або організаційно-правової форми суб’єкта, який доручає іноземцю виконання роботи, або поглинання місця виконання роботи або його частини іншим роботодавцем;
відбулася зміна місцезнаходження або місця проживання, найменування або організаційно-правової форми суб’єкта, який доручає іноземцю виконання роботи, або передача робочого місця або його частини іншому роботодавцю
іноземець не приступив до роботи протягом 3 місяців від початкової дати дії дозволу на працевлаштування;
іноземець перервав роботу на період, що перевищує 3 місяці
іноземець припинив роботу раніше, ніж за 3 місяці до закінчення терміну дії дозволу на роботу.

Крім того:

Зміна місцезнаходження або місця проживання, назви або організаційно-правової форми суб’єкта, який доручає іноземцю виконання роботи, поглинання роботодавця або його частини іншим роботодавцем, передача робочого місця або його частини іншому роботодавцю, заміна цивільно-правового договору трудовим договором, зміна назви посади, на якій іноземець виконує роботу, зі збереженням обсягу його обов’язків або збільшення робочого часу з пропорційним збільшенням винагороди не вимагають видачі нового дозволу на роботу.
Суб’єкт, який доручає іноземцю виконання роботи, може доручити іноземцю на період, що не перевищує загалом 30 днів у календарному році, виконання роботи іншого характеру або на іншій посаді, ніж та, що зазначена в дозволі на працевлаштування, якщо були дотримані інші умови, зазначені в дозволі на працевлаштування, а також вимоги, зазначені в ст. 88d. У цьому випадку не потрібно отримувати дозвіл на роботу із зазначенням нових обставин.
Якщо умови праці іноземця, який має дозвіл на роботу, змінилися відповідно до принципів, викладених у ст. 91 або ст. 231a Закону від 26 червня 1974 року. – Трудовий кодекс (тобто Законодавчий вісник за 2020 рік, поз. 1320 з наступними змінами), ст. 4 Закону від 11 жовтня 2013 року про спеціальні рішення, пов’язані з охороною робочих місць (тобто Законодавчий вісник за 2019 рік, поз. 669) або ст. 3, ст. 15g (6) і (8), ст. 15gb, ст. 15x (1) або ст. 15zf (1) Закону від 2 березня 2020 року. про спеціальні рішення, пов’язані з попередженням, профілактикою та боротьбою з COVID-19, іншими інфекційними захворюваннями та викликаними ними кризовими ситуаціями (тобто Законодавчий вісник за 2021 р., поз. 2095, з наступними змінами), отримання дозволу на роботу із зазначенням змінених умов праці не є обов’язковим.