Процедура репатріації

Національна віза з метою репатріації може бути видана особі, яка відповідає всім наступним умовам:

  • має польське походження;
  • до дня набрання чинності цим Законом постійно проживала на території нинішньої Республіки Вірменія, Азербайджанської Республіки, Грузії, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан або азіатської частини Російської Федерації.

Національна віза з метою репатріації може бути видана подружжю та нащадкам до четвертого коліна вищезгаданої особи, якщо вони мають намір прибути до Республіки Польща разом з вищезгаданою особою з метою постійного проживання.

Національна віза з метою репатріації може бути видана чоловікові або дружині вищезгаданого нащадка, якщо він/вона має намір приїхати до Республіки Польща разом з ним/нею з метою постійного проживання.

Особа, яка клопочеться про отримання національної візи з метою репатріації, повинна особисто звернутися до консула з проханням про її видачу.

В особливих випадках, обґрунтованих особистою ситуацією особи, консул може звільнити від вимоги особистого подання заяви.

Заява подається на бланку, що міститься в додатку до Розпорядження Міністра закордонних справ від 15 травня 2017 року про зразок заяви про видачу національної візи з метою репатріації, а також додаються фотографії, що супроводжують заяву.

Якщо заява містить формальні недоліки, консул викликає заявника для її доповнення протягом 30 днів з дня вручення виклику, під загрозою залишення заяви без розгляду.

Відповідно до ст. 6 Закону про репатріацію, доказом польського походження можуть бути документи, видані польською державною або церковною владою, а також владою колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, які стосуються, зокрема, заявника або його батьків, дідів, прадідів або прабабусь і прадідусів:

  1. польські документи, що посвідчують особу;
  2. записи актів цивільного стану або їх копії, або записи про хрещення, що засвідчують приналежність заявника до польського громадянства;
  3. документи, що підтверджують військову службу в польській армії із записом про польське громадянство;
  4. документи, що підтверджують депортацію або ув’язнення, що містять запис про польське громадянство;
  5. посвідчення особи або інші офіційні документи, що містять запис про польське громадянство.

Доказами польського походження можуть бути також інші документи, зокрема:

  1. про реабілітацію депортованої особи, що містить запис про її польське громадянство
  2. що підтверджують переслідування особи у зв’язку з її польським походженням.

Консул повертає заявнику оригінали наданих ним документів, за винятком іноземних документів, що дозволяють підготувати польське свідоцтво про цивільний стан.

Консул видає національну візу з метою репатріації після пред’явлення доказів, що підтверджують наявність або надання житла та джерел для існування в Республіці Польща або надання місця в центрі, так звані “умови для поселення”.

Підтвердженням наявності умов для поселення є документ, що підтверджує право власності на житло на період не менше 12 місяців, а також декларація про працевлаштування або трудовий договір на період не менше 12 місяців.

Доказом забезпечення умов для поселення є:

  • рішення Уповноваженого про надання місця в центрі;
  • рішення міської ради, що містить зобов’язання забезпечити умови для поселення на період не менше 2 років;
  • заява польського громадянина, юридичної особи або організаційної одиниці без статусу юридичної особи з місцезнаходженням на території Республіки Польща, що містить зобов’язання забезпечити умови для поселення на період не менше 2 років.

Рішення, постанова та заява, згадані вище, включають, зокрема, вказівку на центр або приміщення та форму, в якій ці приміщення повинні бути надані.

Заява громадянина Польщі, згадана вище, може стосуватися тільки висхідних, низхідних або рідних братів і сестер цієї особи.

Підтвердження наявності або забезпечення джерел існування в Республіці Польща не вимагається у випадку неповнолітніх та осіб, які мають право на отримання пенсії на території Республіки Польща.

Особі, яка не має житла та засобів до існування або місця в центрі, наданих в Республіці Польща, і яка відповідає іншим умовам для отримання національної візи з метою репатріації, консул видає рішення про право на видачу національної візи з метою репатріації.

Особа, яка прибуває до Республіки Польща на підставі національної візи з метою репатріації, набуває польського громадянства на підставі закону в день перетину кордону Республіки Польща (факт перетину кордону підтверджується штампом прикордонного контролю).

Після прибуття до місця поселення репатріанти зобов’язані: зареєструвати в місцевому відділі реєстрації актів цивільного стану (народження, шлюб тощо) разом з їх перекладом, зробленим органами місцевого самоврядування.після прибуття до місця поселення репатріанти зобов’язані: зареєструвати свої акти цивільного стану (народження, шлюб і т.д.) в місцевому РАЦСі разом з їх перекладом на польську мову, зробленим присяжним перекладачем, потім з’явитися до воєводського управління за місцем проживання, щоб отримати від воєводи підтвердження польського громадянства (підтвердження видається на підставі паспорта з вклеєною репатріаційною візою і пред’явленням копій актів цивільного стану, оформлених в польському РАЦСі), подати заяву на отримання посвідчення особи в міській або районній управі, стати на облік для отримання дозволу на постійне перебування, подати заяву на отримання номера PESEL.