Уповноважений Уряду у справах репатріації своїм рішенням надає репатріанту одноразову допомогу з державного бюджету для

• покриття витрат на проїзд або переліт репатріанта та перевезення майна до Республіки Польща в розмірі подвійної вартості квитка другого класу поїзда від найближчої залізничної станції до місця проживання репатріанта за кордоном до місця поселення в Республіці Польща
• розбудову та поточне утримання, у розмірі подвійної середньомісячної брутто-заробітної плати в національній економіці, оголошеної Головою Головного статистичного управління в офіційному бюлетені Республіки Польща “Monitor Polski”, у кварталі, що передує даті надання допомоги;
• покриття витрат, пов’язаних зі здобуттям освіти в Республіці Польща неповнолітньою особою, яка підлягає обов’язковому навчанню в розумінні ст. 35 п. 2 Закону від 14 грудня 2016 року. – Закону “Про освіту”, у розмірі середньомісячної заробітної плати на кожну дитину.

Вищезазначена допомога не надається репатріантам, поміщеним до центру на підставі рішення про надання місця в центрі.

Вищезгадана допомога може бути надана консулом, якщо особа, якій видана національна віза для репатріації, не має достатніх коштів для покриття витрат на проїзд до Республіки Польща.

Суму, еквівалентну вищезгаданій допомозі, виплачує староста, відповідальний за місце поселення репатріанта.

Суми, еквівалентні допомозі, виплачуються протягом 45 днів від дня прийняття рішення в цій справі.

Староста, компетентний щодо місця поселення репатріанта, надає репатріанту, який прибув до Республіки Польща з території, зазначеної в ст. 9 п. 1 ч. 3 ст. 1, і який поніс витрати, пов’язані з ремонтом, пристосуванням або обладнанням житлового приміщення в місці поселення в Республіці Польща, на його прохання, шляхом прийняття рішення, фінансову допомогу з державного бюджету для часткового покриття понесених витрат, документально підтверджених репатріантом, в розмірі до 6 000 злотих на одного репатріанта.

Розмір вищезгаданої допомоги збільшується щорічно, станом на 1 січня, по відношенню до аналогічного періоду попереднього року, шляхом застосування індексу зростання споживчих цін за перші три квартали, оголошеного в комюніке Голови Головного статистичного управління в Офіційному віснику Республіки Польща “Monitor Polski”, протягом 15 днів після закінчення третього кварталу.

Вищезгадана допомога не надається репатріантам, розміщеним у центрі на підставі рішення про надання місця в центрі.
Суму, еквівалентну вищезгаданій допомозі, виплачує староста, під юрисдикцією якого знаходиться місце поселення репатріанта.

Завдання старости є делегованими завданнями державного управління.

Репатріант подає вищезгадану заяву особисто до старости протягом 2 років з дня набуття польського громадянства.

У випадку неповнолітнього репатріанта або особи, яка є повністю недієздатною, заяву подають його батьки або законні опікуни, або один з батьків чи один з законних опікунів.

Заява подається на бланку, який містить такі дані про заявника

• ім’я (імена) та прізвище
• прізвище при народженні
• імена батьків
• прізвище матері
• дата народження
• адреса проживання.

До заяви додаються

• копія посвідчення особи заявника і, якщо заявник є неповнолітнім, копія посвідчення особи репатріанта, під опікою якого він перебуває
• підтвердження оплати витрат, зазначених у статті 17 (2) Закону, а якщо заявник є неповнолітнім, підтвердження оплати витрат репатріантом, під опікою якого він перебуває.

Суми, еквівалентні допомозі, виплачуються протягом 45 днів з дня прийняття рішення у справі.

Староста, до компетенції якого належить місце проживання репатріанта, здійснює професійну активізацію репатріанта (ст. 23 Закону про репатріацію):

• Репатріант, який не має можливості самостійно працевлаштуватися, може забезпечити професійну активізацію шляхом відшкодування частини витрат, понесених репатріантом на підвищення своєї професійної кваліфікації.
• Роботодавець, який працевлаштовує репатріанта, може відшкодувати частину витрат, понесених роботодавцем на створення робочого місця для репатріанта, його навчання, оплату праці, нагородження та внески на соціальне страхування.

Відшкодування витрат, понесених на професійну активізацію, може бути здійснене в період, що не перевищує 5 років від дати набуття репатріантом польського громадянства. Кожна з форм професійної активації, зазначених у ст. 23 п. 1 п. 2, може бути застосована лише один раз.
Частина витрат, понесених репатріантом на підвищення професійної кваліфікації, відшкодовується на підставі договору, укладеного між старостою та репатріантом. Сума відшкодування становить половину витрат, пов’язаних з підвищенням професійної кваліфікації, але не більше суми, еквівалентної подвійному розміру середньої заробітної плати за квартал, що передує укладенню договору.

Відшкодування частини витрат, понесених роботодавцем на навчання репатріанта, оплату праці, нагородження та внески на соціальне страхування, здійснюється на підставі договорів, укладених між старостою та роботодавцем. Загальна сума відшкодування витрат роботодавця, пов’язаних з професійною активізацією репатріанта, не може перевищувати дванадцятикратного розміру середньомісячної заробітної плати за квартал, що передує дню укладення першого договору. Староста може відшкодувати витрати, понесені роботодавцем, за умови, що трудові відносини з репатріантом були встановлені щонайменше на 24 місяці. Відшкодування здійснюється за період до 12 місяців від дати встановлення трудових відносин з репатріантом. Компенсація покриває витрати в межах розміру мінімальної заробітної плати за працю, що діяла в грудні попереднього року, встановленої на підставі окремих нормативно-правових актів, у розрахунку на одного штатного працівника щомісяця.

Навчання, спрямоване на підвищення професійної кваліфікації репатріанта (стажування, перепідготовка, підвищення професійної кваліфікації в рамках трудових відносин, виконання репатріантом завдань або діяльності на території майбутнього роботодавця без встановлення трудових відносин), має тривати не більше 6 місяців, а у випадках, обґрунтованих програмою навчання, – не більше 12 місяців. Роботодавцю відшкодовуються витрати на навчання в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати за квартал, що передує даті укладення договору, за умови встановлення трудових відносин з репатріантом на строк не менше 24 місяців.

Форми професійної активізації фінансуються у вигляді цільової дотації з коштів, передбачених на ці цілі в бюджетах воєводств. Староста, який організовує професійну активізацію репатріантів, може клопотатися про отримання коштів на ці цілі, подавши заявку на ім’я відповідного воєводи. Завдання старости в обговорюваній сфері є завданнями державного управління.